Технологічна карта страви та облік виробництва для ресторанів та кафе

Програма Trade Control Utility забезпечує облік харчового виробництва для ресторанів, кафе, закладів фастфуду, dark kitchen, пекарень та кондитерських цехів. В основу обліку виробництва покладена технологічна карта. Особливість системи - підтримується багаторівневе (з автоматичним використанням напівфабрикатів) виробництво.

Технологічна карта та облік виробництва в ресторанах та кафе

Що таке технологічна карта страви (техкарта)

Технологічна карта страви (техкарта) — це довідник, який описує склад страви, норми закладки інгредієнтів, вихід (вагу/об’єм), технологію приготування та калькуляцію собівартості. Вона потрібна, щоб стандартизувати якість, точно списувати інгредієнти зі складу та правильно рахувати собівартість і прибуток по кожній страві. У закладах харчування техкарти є основою для виробництва, контролю залишків і фінансового обліку.

Навіщо потрібні техкарти в ресторані та кафе?

  • стабільна якість і повторюваний смак

  • контроль списання і запобігання “перевитратам”

  • точна собівартість і маржинальність

  • швидке навчання персоналу

  • прозорі залишки та планування закупівель

Що має містити техкарта

  • назва страви / категорія / код
  • склад (інгредієнти) та одиниці виміру
  • норми закладки (брутто/нетто — якщо ведете)
  • вихід готової страви
  • технологія приготування (коротко, але чітко)
  • втрати/відходи (за потреби)
  • собівартість (по інгредієнтах) і рекомендована ціна

Калькуляція собівартості страви

Закупівельні ціни на інгредієнти можуть змінюватись від партії до партії.

Оскільки витрата кожного інгредієнта під час виробництва відбувається за принципом FIFO, собівартість готового виробу може відрізнятись в кожній виготовленій партії продукту. Для кожної такої готової партії буде існувати калькуляційна карта вже по факту виробництва і витрат інгредієнтів.

Як працює облік виробництва за техкартами

В загальних рисах процес обліку виробництва відбувається за наступними кроками:

  1. Створюємо техкарту для виробу і додаємо в неї інгредієнти в певній кількості.
  2. Створюємо виробничий акт, додаємо до нього наш виріб, вказуємо кількість для виготовлення.
  3. Проводимо акт виробництва.
  4. В процесі проведення акт виробництва читає свій перелік виробів, бере черговий виріб, читає його технологічну карту.
  5. Згідно з техкартою акт виробництва проводить списання потрібних інгредієнтів в розрахованій кількості (кількість інгредієнту на одиницю виробу, помножену на кількість виготовлених одиниць).
  6. Здійснюється прихід на склад визначеної кількості готового виробу.
Схема обліку виробництва у Trade Control Utility з використанням технологічних карт
Схема обліку виробництва у Trade Control Utility з використанням технологічних карт

Формування виробничих актів в автоматичному режимі (тягнуча схема)

Створення нових виробів відображається в TCU за допомогою виробничих актів. Виробничий акт створює оператор. Також виробничий акт може бути створений автоматично у випадку нестачі потрібного виробу під час проведення видаткової накладної. Потрібні напівфабрикати "виготовляються" в цьому акті також автоматично. Такий режим зручний для закладів швидкого харчування для поточного виробництва та продажу.

Переваги "тягнучої" схеми

  • Зменшення кількості ручних операцій.
    Не має потреби створювати окремий виробничий акт вручну для кожної виготовленої страви.

  • Відстеження залишків інгредієнтів в реальному часі.
    Ви завжди знаєте, скільки у вас залишилось олії або цибулі, і можете оперативно поповнювати запаси кухні. Чим забезпечите безперервність процесу і зодоволеність клієнтів.

Щоб готовий виріб або напівфабрикат виготовлявся автоматично, треба в техкарті увімкнути позначку "Автоматичне виробництво під час відвантаження".

Типові сценарії обліку виробництва з використанням техкарт

Нижче — типові схеми для різних форматів. Принцип один: техкарти + виробничі акти + FIFO-собівартість, відрізняється лише частка напівфабрикатів і режим (заздалегідь чи автоматичний "тягнучий").

Облік виробництва в кондитерській

Візьмемо звичайний тортик. Наполеон зручний як приклад багаторівневості: готовий виріб складається з 2 напівфабрикатів, які мають свої інгредієнти.

  • Створюємо техкарти на проміжні напівфабрикати, наприклад, коржі листові та крем заварний.
    Додаємо в потрібній кількості інгредієнти.
  • Створюємо техкарту на готовий виріб - торт "Наполеон", куди додаємо напівфабрикати "коржі" та "крем".
    Техкарти створюються один раз в довіднику товарів, нижче про це буде сказано детально.
  • Створюємо документ "виробничий акт", вкажемо потрібну кількість готового продукту і проведемо його.
    Будуть автоматично списані необхідні інгредієнти, створені та списані напівфабрикати.
    На залишку з'явиться готовий виріб, у заданій кількості.
  • Виріб готовий для продажу на касі, як звичайний товар.

Облік виробництва в пекарні

Все доволі близько до кондитерської, можливі варіації, коли певні напівфабрикати виготовляються заздалегідь окремим виробничим актом і потім використовуються в процесі виготовлення готових виробів.

Тобто не програма керує нашими процесами, а ми керуємо програмою. В програмі все обліковується максимально близько до реальних процесів.

Облік виробництва в кулінарії або кулінарному відділі супермаркета.

Можливе використання змішаної схеми, коли частина виробів або напівфабрикатів виготовляється заздалегідь і проводиться окремим виробничим актом, наприклад, різні салати. А частина виробів проводиться по програмі в режимі автоматичного довиробництва за "тягнучою" схемою. Наприклад, "піца". Можуть бути різні варіанти. З тією самою піцою. Ми можемо створити окремим виробничим актом напівфабрикат "піца заморожена", а готовий виріб (коли її печем/розігріваємо" проводити автоматично за тягнучою схемою з використанням цього напівфабриката.

Облік виробництва в кафе, ресторані та дарк кітчен

Дуже схоже на кулінарію. Частину напівфабрикатів та готових виробів виготовляємо заздалегідь, і, відповідно, проводимо виробничий акт. А частина виробів виготовляється в автоматичному режимі за тягнучою схемою.

Особливості обліку виробництва в Trade Control Utility

Виробництво в TCU є багаторівневим

Виробничий акт з багаторівневим виробництвом напівфабрикатів
Кожен виріб може складатись як з елементарних інгредієнтів, так і з проміжних виробів - напівфабрикатів. Будь який виріб може бути як самостійним, а також може входити до технологічної карти більш складного виробу, в цьому випадку він вважається напівфабрикатом. Кількість рівнів вкладень напівфабрикатів необмежена. Тобто виробництво є рекурсивним.

Походження будь якого виробу є прозорим

У виробничому акті при натисканні на "+" навпроти кожного виробу розкривається перелік партій використаних інгредієнтів та напівфабрикатів із вказаними кількостями та собівартостями. Якщо використовувався напівфабрикат, то можна зробити розкриття через "+" і побачити використані інгредієнти та напівфабрикати вже для його створення.

Розрахунок собівартості в Trade Control Utility

Будь який товарний залишок інгредієнту складається із поточних залишків цього товару у закупівельних партіях. Кожна партія цього товару могла закуповуватись за окремою роздрібною ціною. Оскільки використання інгредієнта під час виробництва відбувається за принципом FIFO (першим прийшов - першим пішов), то собівартість кінцевого виробу залежить від того, з яких партій і в якій кількості були використані інгредієнти. Точна собівартість кінцевого виробу буде відома лише після проведення акту виробництва.

Практична реалізація обліку виробництва за технологічними картами

Виробничу діяльність максимально спрощено можна розділити на декілька етапів та відтворити це за допомогою документів:

  1. Прихід товару (інгредієнта) від постачальника – прибуткова накладна
  2. Перетворення товарів-інгредієнтів на товари-вироби – виробничий акт
  3. Реалізація продукції (опт чи роздріб) – видаткова накладна

Реальні схеми можуть бути більш складними. Наприклад, можна виділити виробничий цех в окремий підрозділ зі своїми складськими запасами, створити окремий склад готової продукції, куди вироби будуть передаватись із виробничого цеху за допомогою накладних на передачу. Але рухаючись від простого до складного, поки що розглянемо найбільш простий, але цілком робочий варіант.

Створення технологічних карт напівфабрикатів

Є фірма, яка займається виготовленням заморожених продуктів (вареники тощо). На порядку денному – впровадження у виробництво нового продукту «Вареники з картоплею». Згідно з технологією, на виробництво 100кг вареників необхідно 50 кг фаршу та 50 кг тіста (всі дані не є точною рецептурою і беруться виключно для наочності).

Проте фарш та тісто не є початковими інгредієнтами, для них у нас теж є свої техкарти. Тому вводимо в довідник нові товари (можна створити для них окрему групу, наприклад «Напівфабрикати»): «Фарш картопляний» та «Тісто для вареників». Потрібно також вказати, що це виріб у полі «Тип товару». В групі «Показати» відкриваємо розділ «Рецепт», та вносимо дані згідно з рецептурою.

Картка товару напівфабрикату у Trade Control Utility

Ми створили перший напівфабрикат «Фарш картопляний», створимо другий напівфабрикат «Тісто для вареників».

Картка товару напівфабрикату у Trade Control Utility

Створення технологічної карти готового виробу

А зараз поєднаємо наші напівфабрикати у готовий виріб.

Картка товару виробу у Trade Control Utility

Принципи обліку виробництва ми заклали.

Створення акту виробництва

В довіднику підрозділів для нашого підрозділу вкажемо, що наш магазин є також і виробничим цехом.


Картка підрозділу компанії у Trade Control Utility

Після цього спробуємо відтворити виробництво певної кількості наших вареників в TCU5. В розділі «Документи» на вкладинці «Створити» тиснемо «Виробничий акт».


Перелік документів у Trade Control Utility

Відкриється новий виробничий акт, куди додамо наш виріб, вкажемо потрібну кількість для виготовлення та роздрібну ціну, якщо це потрібно.


Виробничий акт у Trade Control Utility

Після створення виробничого акту, його потрібно провести по системі, як і будь який документ іншого типу. Тиснемо «Провести».


Виробничий акт у Trade Control Utility

І тут ми стикаємось з проблемою. На нашому складі відсутня мука. Оскільки вона відсутня, ми не можемо її використати, ми не знаємо її собівартість, і не можемо розрахувати собівартість кінцевого виробу. Муку треба отримати або від постачальника через прибуткову накладну, або від іншого складу через накладну на передачу. Створимо прибуткову накладу, за якою отримаємо потрібні складові для виробництва, тобто інгредієнти. В головній формі TCU5 в розділі «Документи» на вкладинці «Створити» тиснемо «Прибуткова накладна». У формі накладної вкажемо постачальника, статтю руху, додамо потрібні інгредієнти з потрібними кількостями та закупівельними цінами.


Прибуткова накладна у Trade Control Utility

Тиснемо «Провести», після чого інгредієнти потрапляють на склад.

Повертаємось до акта виробництва і проводимо його.


Виробничий акт у Trade Control Utility

Акт проведено. Наші вареники з’явились на складі, про що свідчить розділ Складських запасів у головній формі.


Складські запаси у Trade Control Utility

Аналіз виробничого процесу

Розглянемо, як відбувався процес обліку під час проведення акта виробництва. Для цього тиснемо «+» на початку рядка з продуктом в акті виробництва.


Виробничий акт

Бачимо, що система згідно з технологічною картою витратила муку, тісто та фарш. Мука є кінцевим інгредієнтом (потрібна для роботи з тістом під час ліпки вареників), тому її просто витратили, на цьому її історія руху закінчується.


Більш цікавим є використання напівфабриката «Тісто для вареників». Звідки воно взялось? А його було попередньо виготовлено у потрібній для використання кількості. Тиснемо «+» навпроти тіста.


Виробничий акт

Бачимо, скільки мукі, яєць та олії було використано для виробництва портібної кількості тіста. Якщо б тісто використовувало вкладені напівфабрикати, можна було б розкрити їх історію виготовлення, але в нашому випадку тісто складається з кінцевих інгредієнтів.


Напівфабрикати можуть бути виготовлені заздалегідь до виробництва вареників (і скоріш за все так і буде). Під час проведення акту TCU5 продивляється наявні залишки та довиготовляє лише недостаючу кількість. Подивимось, що буде, якщо на складі певна кількість напівфабрикату вже існує. Для цього за допомогою акту виробництва попередньо виготовимо тісто.


Виробничий акт

А тепер знов виготовимо вареники.


Виробничий акт


Бачимо цікаву річ. TCU5 знайшла 3 кг тіста, які ми попередньо виготовили, та використала їх. Але ще 10,5 кг не вистачило, тому TCU5 їх додатково виготовила (звичайно ж тісто виготовлять люди, для спрощення ми так називаємо автоматизацію цього обліку).


Таким чином, ми спостерігаємо використання так званої «тягнучої» схеми обліку у виробництві для певної автоматизації облікових процесів. Таку схему зручно використовувати у безперервному виробництві у кафе, барах та ресторанах. Наприклад, коли виготовляється кава, коктейлі або їжа швидкого приготування (габмургери, хотдоги, картопля фрі та інше). В цьому випадку достатньо створити видаткову накладну і провести її. За використання тягнучої схеми, якщо виробу немає у наявності, TCU5 автоматично створить виробничий акт, додасть в нього недостаючі вироби та виготовить потрібну кількість. Після цьго видаткова накладна буде проведена. Цей процес відбувається автоматично. Наприклад, створимо видаткову накладну і проведемо її.


Видаткова накладна у Trade Control Utility


Тиснемо на «+», щоб побачити історію витрат.


Виробничий акт


Ми бачимо, що видаток відбувся із партії товару, яку було виготовлено за допомогою виробничого акту з Id=556067. Звідки взявся цей акт виробництва? TCU5 створила та провела його автоматично під час проведення видаткової накладної. В розділі «Пов'язані документи ми можемо побачити рядок із цим актом.


За подвійним кліком ми можемо відкрити цей акт.


Виробничий акт

Останні зауваження

1. Trade Control Utility в плані організації обліку надає певну свободу та засоби автоматизації. Тому «тягнуча» схема обліку виробництва є досить зручною. Хоча вона і не є обов’язковою. Ніхто не заважає використовувати класичну схему з окремим структурним підрозділом у вигляді виробничого цеху. На який передаємо інгредієнти (компоненти, складові). Там за допомогою виробничих актів ведемо облік виробництва, після чого вироби передаємо на склад готової продукції з подальшим її розподілом по торгових точках, або з прямим відвантаженням оптовим покупцям. TCU5 відмінно реалізує таку схему для середніх та досить великих виробництв.

2. Оскільки акт є пов'язаним з видатковою накладною, то відкат видаткової накладної призведе до відкату та видалення виробничого акту.

3. Якщо було створено окремий виробничий акт, а потім відбувся подальший видаток виготовленого товару за видатковою накладною, то відкотити виробничий акт буде неможливо без попереднього відкату видаткової накладної.

4. Весь рух товару, як завжди можна спостерігати у картці обліку товару по складу.


Картка руху товару у Trade Control Utility

5. Використання інгредієнтів під час виробництва відбувається за схемою FIFO. Собівартість виготовленого товару може бути обраховано лише після проведення виробничого акту, оскільки інгредієнти можуть бути використані із різних закупівельних партій з різною закупівельною ціною. Таким чином собівартість виготовленої продукції може коливатись від партії до партії. Дізнайтесь більше про реаліацію моделі складського обліку товарних запасів у Trade Control Utility.

6. Кількість вкладень напівфабрикатів у техкартах практично необмежена, але як вказує досвід, рівень вкладень зазвичай не перевищує 3-5 ступенів суто з практичних міркувань зручності та контролю.


Рекомендації з впровадження

Base2Base пропонує завершений контур організації бізнес-процесів у вашій компанії. Наприклад, для продуктових магазинів з кулінарією та закладів фастфуду пропонується Trade Control Utility для ведення обліку товарів та фінансів, робоче місце касира Shopdesk для каси, робоче місце кухаря Cookdesk для відстеження виготовлення страв та QR меню для відвідувачів, де вони можуть робити замовлення та сплачувати їх.

FAQ

Чому не варто зберігати в техкарті закупівельні ціни?

Бо інгредієнти можуть бути в різних партіях з різними закупівельними цінами, а фактична собівартість партії формується під час виробництва (FIFO).

Чи можна робити багаторівневе виробництво з напівфабрикатами?

Так. Напівфабрикати можуть виготовлятися заздалегідь, а система при проведенні акту використовує залишки й довиготовляє лише недостаючу кількість (якщо це налаштовано).

Чи підходить це для fast food / dark kitchen?

Так, якщо потрібна швидкість: можливе автоматичне створення виробничих актів при нестачі виробу під продаж/видаток.

Коли видно точну собівартість готового виробу?

Після проведення виробничого акту — коли система списала інгредієнти з конкретних закупівельних партій за принципом FIFO.

Як контролювати весь рух інгредієнтів і готового виробу?

Через картку обліку/руху товару по складу та пов’язані документи (виробничий акт ↔ видаткова накладна).

Розширення функціоналу (вже зроблено)

(функціонал в Trade Control Utility вже реалізовано, але ще не прийняв рішення, чи все описувати в статті, бо дуже переускладнить сприйняття читачем, не дуже хочеться піднімати поріг входу). На всяк випадок залишу тут ці замітки, як пам'ятку.
  1. В технологічних картах з'явилась позначка автоматичного довиробництва.
    Рецептура картка з автоматичним довиробництвом
  2. В технологічних картах з'явилось локалізовані техкарти для того самого виробу, але з урахуванням місцевих або сезонних особливостей.
  3. В картці обліку товару по складу з'явився дозвіл на виробництво цього виробу на цьому складі.
  4. В картці обліку товару по складу з'явився дозвіл на використання товару як інгредієнта  для витрат на виробництво
  5. Керування цими параметрами через асортиментну матрицю.

Корисні посилання

Універсальна модель обліку товарів (одночасно FIFO, FEFO та середньозважені ціни)

Картка обліку товару на складі

Товарні запаси

Trade Control Utility - програма обліку в роздрібній торгівлі, кафе та кондитерських

Andriy Kravchenko

Andriy Kravchenko

Admin, Writer, File Uploader

Останнє оновлення:

1/27/2026 4:27:02 PM

1190